Але не щоразу він приходить увечері. Частіше з’являється вночі. Коли всі заснуть, непомітно зайде до хати й прилаштує під подушечкою слухняної житини омріяний подарунок, а неслухняної – замашну різку. Щоб не розбишакувала!
У нас здавна шанують святого Миколу. Але мало хто знає його історію.
Святий Миколай Чудотворець вшановується як захисник простих людей, покровитель мореплавства, торгівлі та землеробства, опікун бідних та сиріт. До нього у молитвах звертаються мандрівники. За «Житієм», він народився 260 року у місті Мірі Лірійській (Мала Азія). Був пресвітером, єпископом. Заради порятунку людей творив чудеса.
В Україні-Русі на честь Святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорозькі козаки.
Майже усі християнські народи мають звичай обдаровувати малих дітей у ніч з 18 на 19 грудня. Адже святий Миколай – ще й покровитель та вихователь дітей. Відомо, що подарунки отримують лише чемні дітки. Тому всі намагаються бути ввічливими, слухняними, вчать віршики, пісні й молитви.
Подарунки складаються до торбинки й кладеться разом з печивом-«миколайчиком» дитині біля подушки.
Як спекти «миколайчика»
Тісто: 200г борошна, 50 г меду, 100 г цукру, 50 г маргарину, 2 яйця, 0,5 ч. ложки соди.
Борошно просіяти із содою, додати маргарин, посікти. Додати цукор, 1 ціле яйце і 1 жовток, розтоплений мед і замісити тісто. Місити довгенько, щоб краще підростало під час випікання. Розкачати корж завтовшки 0,5 – 1 см, формочкою (паперовий силуетик або жерстяна виїмка) вирізати фігурку «миколайчика». Змастити яйцем, спекти. Ще по гарячому намалювати деталі одягу, обличчя і бороду збитим з цукром білком.
Немає коментарів:
Дописати коментар