середу, 18 листопада 2015 р.

Толерантність сьогодні - мир назавжди!

16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності (від лат.tolerantiaабо англ. tolerance– терпіння). Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО, ухваливши Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Толерантність передбачає «повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу», «визнання того, що люди за своєю природою різняться зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поводженням і цінностями, тож мають право жити в мирі й зберігати свою індивідуальність».

Що таке толерантність?
Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність - це єдність у різноманітті.

Толерантність - не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба.

Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від війни до культури миру.

Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання.

Толерантність - це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. (Ст.1 Декларації принципів толерантності).

tolerancia (іспан.) - здатність визнавати відмінність від власних ідеї чи помисли;
tolerance (франц.) - ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама;
tolerance (англ.) - готовність бути терплячим;
kuan rong (китайска) - дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших милосердним;
tasamul' (араб.) - прощення, милосердя, м'якість, терпіння, чуйне ставлення до інших;
терпіння - здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо.

Інтернет-ресурси
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_503  - Декларація принципів толерантності (прийнята 16 листопада 1995 р.)
http://tolerance.sitecity.ru/stext_2504135532.phtml - вислови, присвячені толерантності.
http://www.tolerspace.org.ua/ua/camp/ - дитячий міжнаціональний табір «Джерела толерантності»
Толерантність - кращі книги

Правила. Чи не знімай штани в акваріумі!
Синтія Лорд
Рік видання: 2011
"Якщо не хочеш відповідати, постав питання.
Не використовуй два слова, якщо достатньо одного.
Іноді люди сміються. А іноді насміхаються.
Маму обіймати можна і потрібно, а касира у відеопрокаті - ні в якому разі ".
Це правила, які Кетрін вигадала для свого молодшого брата Девіда. Без них він зовсім злітає з котушок.
"Чому б ні?"
"Гидота !"
" Само собою!"
" Плювати!"
А це картки зі словами, які Кетрін намалювала для свого друга Джейсона . За допомогою їх він спілкується з іншими людьми. Взагалі-то Кетрін доводиться нелегко: адже світ потихеньку перевертається з ніг на голову, коли тобі 12 років.
Як бути, якщо твій молодший брат - аутист? Якщо в самий невідповідний момент він ганьбить тебе перед друзями і через нього тебе не кличуть у гості? Девід просто дістав Кетрін. Але ж вона так любить брата і так хоче допомогти йому навчитися хоча б трохи жити за законами цього світу. Тому Кетрін складає гру в правила, які Девід може засвоїти - на відміну від криків і зауважень. Це історія дванадцятирічної дівчинки - про її мрії і скорботи, про те, як добитися уваги власного батька, про те, як це, закохатися в хлопчика в інвалідному кріслі.
Синтія Лорд - американська дитяча письменниця . "Правила. Чи не знімай штани в акваріумі " - дебютний роман автора, написаний у 2006 році. Частково книга грунтується на реальних подіях : у Синтії троє дітей, і в одного з них аутизм . Цей твір про прийняття себе і оточуючих, про дружбу та любов.

Кіт з блакитними очима
Егон Матісен
Рік видання: 1991
"Одного разу маленький Кіт з блакитними очима і веселою вдачею відправився бродити по світу в пошуках Країни, де багато мишей."
Так починається казка про безстрашного Кота, який був не схожий на інших котів. Його блакитні очі приносили йому чимало клопоту.
Ця захоплююч , весела, чарівна історія, написана і намальована дитячим письменником і художником Егоном Матісеном, однаково цікава як для дорослих, так і для дітей, які тільки починають читати.



Мама- кіт, або Історія про кота, який навчив чайку літати
Луїс Сепульведа
Рік видання: 2006
Луїс Сепульведа народився на півночі Чилі, нині живе у Німеччині. Він автор безлічі оповідань, романів, п'єс. Його історія про кота, який навчив літати чайку, видавалася більш ніж в 30 країнах і отримала безліч престижних літературних премій





Пізнай, прийми і руку простягни
Горова, Л.
Рік видання: 2011
Ця книга має на меті формування і розвиток толерантного ставлення до людей інших національностей. В книзі описано реальні історії та проблеми, з якими стикаються діти-«біженці». Віршований твір допомагає у вихованні відповідальної  та небайдужої до чужої біди особистості, відкритої для сприйняття інших культур, яка поважає людську гідність та індивідуальність.
Книга для читання містить завдання, вправи, пісні.



Гаррі Поттер та філософський камінь
Ролінг Дж. К.
Рік видання: 2004
Одинадцятирічний хлопчик-сирота Гаррі Поттер живе в родині власної тітки, причому навіть не підозрює, що він - істинний чарівник. Хоча одного разу прилітає сова з посланням для нього, і життя Гаррі змінюється назавжди. Він з'ясує, що зарахований до Школи чарівництва «Хогвартс», дізнається істину про таємничу смерть власних батьків, ну а в кінці йому вдається розкрити секрет філософського камню.
Діти, що читають цю книгу, ідентифікують себе з головними позитивними героями, зокрема самим Гаррі Поттером, толерантним до таких груп, як ельфи, магли тощо, й інтерпретують це ставлення у реальному світі.

Про толерантність
Майкл Уолцер
У цій важливій книзі видатний політичний теоретик досліджує п’ять «режимів толерантності» — від багатонаціональних імперій до іммігрантських общин — і описує сильні і слабкі сторони кожного режиму, а також говорить про форми толерантності, що змінюються, і про винятковість кожної людини. Майкл Уолцер показує, як влада, клас і стать взаємодіють з релігією, расою й етнічною належністю за різних режимів, і говорить про те, як виявляється і як має виявлятися толерантність у мультикультуралістичних суспільствах, наприклад у США.
«Геніальність невеликої книжки Уолцера ... полягає в тому, що вона реалістично описує ті суперечності, з якими зіштовхуються люди, що будують відкрите суспільство». — Е. Дж. Діонн мол., Washington Post

«Уолцер — видатний політичний теоретик, чиї роботи високо цінуються, вони добірно написані і легко читаються... Це чудова книга». — Дж. Кертіс, Toronto Globe and Mail

пʼятницю, 6 листопада 2015 р.

Сказкотерапия в библиотеке Г.Х. Андерсен "Гадкий утенок"

"Не беда появиться на свет в утином гнезде, если ты вылупился из лебединого яйца." Г.Х. Андерсен


       5 ноября сотрудники библиотеки для детей  опять пришли в гости к детям-переселенцам. В программе по сказкотерапии на этот раз была сказка Г. Х. Андерсена "Гадкий утенок".  Этой сказке уже много лет, но ее читают и любят многие поколения детей, актуальна  она и сегодня.





        Дети порой переживают нелегкие жизненные ситуации и им приходится адаптироваться в новых  условиях.  Слушая сказки, а особенно эту, слушатели учатся проводить анологию между сказочными героями и самим собой, принимая  на себя роль разных героев, оценивая их поведение и поступки.


          После прочтения библиотекарь Велигора Е. А. провела обсуждение сказки, во время которого дети смогли ответить на следующие вопросы:  чему хотел научить Андерсен, когда сочинял эту сказку, почему он назвал утенка "гадким", какие  чувства вызвал у детей "гадкий утенок", правильно ли судить только по внешней красоте, какие чувства переживал утенок, что можно сказать о птицах-соседях,  какое настроение вызвала сказка , смешной или печальной она показалась, хотелось ли что-то изменить в сказке и почему и т.д.?    Эта сказка помогает понять, что такое добро или зло, правильно оценивать поступки героев, как положительных, так и отрицательных, учит добрым и благородным чувствам, терпению, прощению, вере в чудеса, в самих себя и свои возможности , помогает детям повысить заниженную самооценку.
















        Все дети, конечно же, любят "творить" что-то своими ручками. На этот раз "шедеврами" стали: оригами "Уточка", рисунки и аппликация главного героя.
       Творческий труд детворы был щедро вознагражден. Библиотекари угостили маленьких читателей конфетами и печеньем.
       Мы надеемся, что очередная встреча с детишками оставила в их памяти самые добрые воспоминания,  надежду и веру в лучшее.