середу, 12 лютого 2014 р.

До 25-річчя виведення радянських військ з Афганістану

У ці дні минає 25 років з часу виведення радянських військ з Афганістану.
Війна у цій країні зловісним смерчем пролягла через долі тисяч наших співвітчизників, які змушені біли воювати на далекій чужині. Молоді люди йшли туди не за орденами та медалями, свято вірячи, що виконують інтернаціональний обов'язок.
Афганська війна тривала 10 тяжких років.
27 грудня 1979 року за рішенням Політбюро ЦК КПРС, очолюваного Леонідом Брежнєвим, війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністичного режиму НДПА Барбака Кармаля. Спочатку радянські війська розташувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території Афганістану. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.
Восени 1988 року за наказом з Москви розпочалася операція "Тайфун". Радянська авіація завдала нищівного бомбоштурмового удару по кишлаках уздовж траси Кабул-Саланг, якою мали виводити війська. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю.
Через цю безглузду війну пройшли майже 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. Вона лишила важкі наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон. Страшні наслідки афганського пекла і для Чугуївщини. Одинадцять наших земляків-воїнів назавжди склали свої голови в далекий від нас країні і ніколи не повернуться в рідні домівки.
Ось їх імена:
прапорщик ВАРЕЦА О.А., м. Чугуїв;
прапорщик КАРМАНОВ О.О., м. Чугуїв;
прапорщик КОВАЛЬОВ С.Г., м. Чугуїв;
лейтенант  КРИШТАЛЬ І.М., м. Чугуїв;
капітан МЕЛЬНИК А.В., м. Чугуїв;
підполковник ОСТАПЕНКО В.І., м. Чугуїв;
молодший сержант ЛУГОВСЬКИЙ В.В., сел. Малинівка;
єфрейтор РОМАНЕНКО С.І., с. Волохів Яр;
рядові: МИХАЙЛОВ О.В., с. Кам'яна Яруга;
СЕРДЕЧЕНКО С.І., с. Гракове;
АЧКАСОВ В.І., с. Зарожне.
Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю загиблих. 
Війна, як би її не виправдовували, це завжди - скорбота, страждання, горе, сльози.
Нехай Афганістан постійно болить в наших душах і ніколи не повторюється.

Немає коментарів:

Дописати коментар