Новорічні фантазії.

   Цікаво, що у світі існує не дуже багато країн, де б Новий рік чи Різдво святкували б без ялинки. Вона стала неодмінним символом свята. Але коли ж люди набули такої звички-прикрашати це колюче й не дуже привітне дерево іграшками? Вважається, що започаткували таку традицію в Німеччині, і трапилося це відносно давно- ще у VIII столітті. Проте пишно прикрашати дерево вирішили трохи пізніше. Та й до хати його ніхто не заносив. Просто на Різдво німці масово висаджували  в ґрунт молоді ялинки. а от рубати їх і ставити в будинках почали аж через дев`ять століть!

   У XVII столітті за ялинкою закріпився статус визнаного різдвяного атрибута.  Щоправда, це стосувалося тільки Німеччини та скандинавських країн. Прикрашали в ті часи дерево фігурками, паперовими квітами, яблуками, вафлями, цукром, золоченими горішками. А протестанти почали використовувати серед прикрас також січки.

   З часом люди звернули увагу на те, що прикрас набирається надто багато, і вони починають переобтяжувати ялинку. І тоді знов- таки німецькі склодуви вирішили замінити фрукти та інші важкі речі їхніми скляними копіями. Особливо пишався тонкою роботою майстрів- співвітчизників принц Альберт. Він, ставши чоловіком англійської королеви Вікторії, започаткував моду на ялинки у Великій Британії. А в XVII столітті різдвяний звичай потрапив до Америки - його розвинули на новому місці німецькі емігранти. Причому яскраво прикрашені ялинки ставили не тільки в будинках, але й на вулицях. У Фінляндії казкові деревця "вийшли на вулиці" тільки в 1906 році. Тоді їх прикрасили електричними гірляндами - до речі уперше у світі.

   В ці святкові зимові дні в нашій бібліотеці організована барвиста виставка ялинкових прикрас "Новорічні фантазії".

  Незвичайна диво-ялинка була наряджена ялинковими іграшками і гірляндами виготовленими руками бібліотечних працівників і читачів
.Сніжинки-смішинки, міні-ялиночки, сніговички, 

сніжинки-балеринки, плакати-листівки, гірлянди -дарують гарний новорічний настрій відвідувачам бібліотеки.