«Бабусина скриня»

7 червня наші маленькі читачі знову отримали можливість зазирнути у «Бабусину скриню». Вихованці пришкільного табору «Ромашка» гімназії №5 познайомилися з пазлами:  «Сорочка-вишиванка», «Рушник», «Віночок», «Кукла-мотанка».

Споконвіків  вишита сорочка є найсильнішим оберегом. Сама назва сорочка, вже перший і потужний щабель захисту, оскільки слово походить від «сорок», що вказує на кількість присутніх енергій, захищає людину від усього злого. Збираючись у далекі краї, покидаючи рідну домівку брали і беруть із собою сорочку, як оберіг. Українські сорочки традиційно оздоблювали вишивкою, мережкою. Особливо густо прикрашалися рукави, комір, поділ сорочки, вишивали переважно жiнки та дiвчата.

На старовинних вишитих сорочках немає випадкових зображень і візерункових композицій, кожне з них певний знак і символ, тому використовували їх розважливо.

Діти порадували гарним знанням орнаментів для вишиванки та їх кольорової гамми.

Наступний пазл – «Рушник». Це найсвятіший оберіг, який і до сьогодні живе, діє, допомагає добрим людям у житті. Він і донині зберігся чи не в кожній оселі і дуже добре, що набуває ця традиція все нової сили. Заходять рушники і в ті хати, де і не велися ніколи. Сьогодні вони на образах, над портретами батьків і дітей, на столах під хлібом-сіллю. І кожен  з них носить свою назву. За призначенням рушники поділяються на святкові і повсякденні. Різновиди рушників:

«Утирач» - для рук та обличчя

«Стирок» - для посуду

«Столівка» - для стола і лав

«Покутник» і «Кільковий» - для оздоблення стін, покуття («рушник на кілочку – хата у віночку»)

«Божник»– для облямування дорогих ікон

«Плечові» - призначенні для сватів.

«Весільні» - для різноманітних обрядів».

Далі йшов пазл –  «Віночок».

Вiночок нагадує сонце. Його носили дiвчата i тiльки до замiжжя. Вiнки плели обов'язково з живих квiтiв: калини, барвiнку, ромашок, волошок, маку, хмелю. Кожна квiтка має своє значення: волошка символiзує простоту i нiжнiсть, мак - молодiсть, мальва - красу, дзвоник польовий - вдячнiсть, ромашка - кохання i мир, фiалка - сором'язлизвiсть. Усi вони мають цiлющi властивостi, тому вiночок захистить молоду дiвчину вiд рiзних хвороб. Наприклад, коли дитина плакала, то брали в червнi 12 шишок хмелю, плели з них вiночок i вiшали над лiжком дитини, щоб її заспокоїти. Перший вiночок плела дiвчинi мати в три роки, а в сiм рокiв - у вiночок дiвчини вперше вплiтали цвiт яблунi. До вiнка прив'язували стрiчки, якi теж мали своє значення.

Посерединi коричнева - символ землi-годувальницi; далi жовтi – символ сонця; зеленi - краси i молодостi; голубi - неба; синi - води; жовтогарячi - хлiба; малиновi - життя i радостi; бiлi - дiвочих мрiй.

Із задоволенням діти брали участь у творчих конкурсах  -  намалювати  віночок та пасхальне яйце, станцювати «Гопачок». До уваги дітей бібліотекарі запропонували декілька мовних завдань. Це  «Мовна забавлянка» і жартівлива вікторина.

І останній пазл – це «Кукла-мотанка»

Майже по всій території України колись були поширені ляльки із соломи, трави, очерету, льону, кукурудзи, маківок. Давно вже виробництво їх із масового перейшло в авторське – для виставок, салонів і галерей. Та нині відбувається відродження давніх традицій, і ляльки , зроблені власноруч, стають дедалі популярнішими. Це є зверненням до витоків, до наших звичаїв, зануренням у таємничий і наймудріший світ пізнання самого життя.

Діти були у захваті від Етнографічного пазлу, де учні показали себе справжніми знавцями українських традицій.

  Закрилася бабусина скриня, та сподіваємось, що ця зустріч залишила слід у серцях наших маленьких друзів.