«Дивовижні пригоди Всеволода Нестайка»

Літературна година

до 85-річчя з дня народження українського письменника

Всеволода Нестайка

Сьогодні до нас в бібліотеку для дітей завітали учні 6-го класу СШ №8. Нашу  зустріч ми присвятили українському дитячому письменнику Всеволоду Зіновійовичу Нестайко і разом з дітьми вирушили у мандрівку до чарівної країни його книг.

Перед тим, як відправитися в подорож, ми з собою захопили жарти, сміх та веселий настрій.
Гадаю, особливо представляти цього письменника не треба. Варто   назвати   лише   саме  його  прізвище  –  Всеволод Нестайко – і відразу на обличчі дітей з’являється посмішка. І це зрозуміло, адже дитячий письменник Нестайко своїми веселими дотепними й мудрими повістями  й казками радує вже не одне покоління  юних  читачів, бо за плечима в нього ціла авторська бібліотека!

Нестайко  належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Народився він 30 січня 1930 року в м. Бердичеві  Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам’ятав. Йому було три роки, коли  прийшла звістка про те, що загинув тато, який у 20-ті роки був у "січових стрільцях". Про Бердичів хлопчик нічого не пам’ятає, крім страшного голоду 33-го року. Після марних прохань дати чогось поїсти  він,  зітхаючи,   просив   маму:  „Ну,   то   дай   хоч   води напитися”. Рятуючись від голоду, сім’я переїхала до Києва, де проживала мамина сестра. З тих пір Київ став рідним  містом для письменника.
У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим, не було такої дитячої хвороби, якою б він не хворів. Мама  вчителювала і не могла сидіти постійно біля хлопчика, доводилося залишати його самого, тому дитинство для Всеволода – самотність.
А потім школа і знову залишався сам. Але  самотність вже змінилась на самостійність.
Багато професій змінив Всеволод. Він був і столяром,  і візником, і репетитором.
Власне, як казкар, письменник почався саме з Країни Сонячних Зайчиків. Хоча казкарем він народився, бо з  дитинства вигадував щось химерне, що дивувало не тільки ровесників, а й вчителів.

Цікаво, а як люди становляться дитячими письменниками? Шлях до цього буває прямий, а буває довгий і тернистий.

Ось як сам Всеволод Зіновійович згадує про це в своїй біографії: «Взагалі ж стати письменником мені захотілося чогось дуже рано, ще тоді, як труднощі писання були буквальні. Коли мені минуло років сім чи вісім, я тільки – тільки навчився виводити літери, сотворив я своє перше оповідання – про мисливця, що полював бенгальського тигра в Африці.» А на запитання: «Чому ви стали дитячим письменником?», відповідь була короткою: «Бо в дитинстві був рудий!»

Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів вирости і стати великим і дорослим. «Може, тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь, червоний. Мене дражнили: «Море горить!», «Пожежна команда». А ще в класі мене називали Рудий африканський Їжачок», - згадує письменник. І, щоб вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і лягав спати о сьомій. І не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство – найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад – у дитинство. Та нема у часу дороги назад», - зізнається він.

Отак, зрештою, він і став  улюбленим письменником не лише дітей України, а й дітвори у багатьох країнах світу.

Ведуча познайомила запрошених учнів з найулюбленішими героями Всеволода Зіновійовича. Це Ява Рень та Павлуша Завгородній.

В 1962 році Нестайко гостював у свого друга – художника Василя Андрійовича Євдокименка. А тоді в моді була кукурудза і в колгоспах цією культурою засівали величезні лани. Євдокименко розповів другу про двох місцевих хлопців – п’ятикласників, що заблукали в кукурудзі як в лісі і зуміли вийти звідси, тільки почувши радіо, що грало в селі.

На світ з’явилося оповідання «Пригоди в кукурудзі», головними героями якого були Ява Рень і Павлуша Завгородній

Але хлопці виявилися такими завзятими, що не змогли зупинитися на цьому і пригоди посипалися на них, як яблука з кошика.

Першою про цих хлопців була повість «Пригоди Робінзона Кукурудзо», потім швидко написалася друга «Незнайомець з тринадцятої квартири» і, як кажуть, одним духом з’явилася третя, остання «Таємниця трьох невідомих». Невдовзі по трилогії був знятий художній фільм,який одержав «Гран - прі» на Міжнародному фестивалі в Мюнхені. А в 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури саме «Тореадори з Васюківки» були внесені до Особливого Почесного Списку Г.-Х.Андерсена як один із видатних творів для дітей.

Діти з захопленням подивилися буктрейлер до цієї книги, а також відео, в якому розказувалася історія створення фільму по «Тореодорам з Васюківки». Виявилось, що зйомки проходили у 10 кілометках від міста Харкова в селі Васищево.

А потім було ще декілька творів, присвячених життю школярів. Це «П’ятірка з хвостиком або повість в оповіданнях про 4 – а клас», «Одиниця з обманом (про життя 4-б класу)». До речі, ця повість теж була екранована. А ще «Пригоди Грицька Половинки», «Скринька з секретом», «Космонавти з нашого будинку», «Чудеса в Гарбузянах» і навіть детективна повість «Таємничий голос за спиною».

84 роки - це довге і плідне життя. Але тягар віку не відчувається, коли ти живеш серед вірних друзів – героїв своїх книжок.

А творів у Всеволода Зіновійовича багато – більше 70. І розмовляють вони не лише українською мовою, а й російською, білоруською, литовською, грузинською, вірменською, узбецькою, англійською, німецькою, іспанською, румунською, угорською, словацькою і, навіть, арабською і мовою бенгалі. Книжки Всеволода Нестайка перекладені на 20 мов і їх прочитали мільйони дітей.

Ми запропонували дітям, коли прийдуть додому, спитати своїх мам і тат, бабусь і дідусів: «Хто такий Всеволод Нестайко?». І майже у всіх рідних на обличчях заквітнуть усмішки, а в очах заграють веселі зайчики. Нікого не залишить байдужим це прізвище, бо їм пригадається їх власне дитинство.

І немає в цьому анічогісінько дивного. Адже його книжками зачитуються мільйони дітей «від 2 до 102 ...».